Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо, учні повинні чітко виконувати правила щодо попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:
-
під час канікул заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей;
-
заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
-
категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
-
уникати вживання в їжу грибів;
-
категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
-
пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
-
на вулиці не варто підходити до обірваних, обвислих проводів або проводів, що стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – ці проводи можуть бути ще підживлені електрострум ом;
-
не слід підходити до щитових, залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
-
потрібно бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
-
не можна виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
-
не слід підходити до відчинених вікон, мити їх тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
-
не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
-
не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
-
слід застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, навчальних уроках.
Дитячий травматизм «Бережи свої очі!»
-
Не торкайся очей брудними руками, рукавами одягу тощо. Якщо в око потрапила порошинка, його треба промити кип’яченою водою, а коли це неможливо — видалити її чистим носовичком.
-
Дотримуйся правил безпеки під час роботи у майстерні або виконуючи хатню роботу.
-
Не нахиляйся низько над каструлею з окропом або сковорідкою, на якій шкварчить масло.
-
Будь дуже обережним із пральним порошком, розчинами для миття посуду та іншими хімічними речовинами. Перед застосуванням зверни увагу, на їхню упаковку — на ній має бути написано, як поводитись, якщо така речовина потрапила в очі.
-
Обережно поводься із гострими предметами під час гри! Розмахуючи палицею перед обличчям товариша, ти можеш випадково поранити йому око.
-
Будь уважним під час прогулянок та забав. У лісі чи в саду око може поранити гостра гілка.
-
Якщо ти сильно пошкодив око, негайно звернися до лікаря!
Надання допомоги при сонячному та тепловому ударі.
Літо особливо щедре на ультрафіолетові промені. Але його “ласки” треба уникати, аби не отримати опіків шкіри та теплового чи сонячного удару. Особливо обережними будьте на воді, тому що промінь, віддзеркалений від неї, легко призводить до опіків губ, вух, слизової оболонки носа, підборіддя.
Тепловий удар виникає у разі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, при носінні щільного одягу в спеку, під час роботи в приміщенні з високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.
Що слід робити:
– ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;
– не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок;
– по можливості якнайбільше перебувати у затінку;
– засмагати слід вранці до 11 години або після 16 години ввечері;
– користуватися захисними кремами;
– вмиватися кілька разів на день – бажано мінеральною водою.
Як розпізнати перші ознаки сонячного та теплового удару:
з’являється різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а можливо й втрата свідомості. Якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в щонайближчі години від зупинки дихання та кровообігу. При опіках – почервоніння шкіри.
Як допомогти при сонячному та тепловому ударах:
– потерпілого перенести у затінок і звільнити його тіло від одягу;
– змочити прохолодною водою голову та груди, на ділянку паху та під пахвами покласти шматки тканини, змоченої водою;
– за необхідності зробити штучне дихання і дати кофеїн, а за наявності головного болю – анальгін;
– викликати швидку допомогу;
– покласти потерпілого на спину. Якщо є позиви на блювання, потерпілий має лежати на боці;
-до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого. Для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт. Намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор.
Як допомогти при опіках:
– не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями, за винятком лікувальних);
– поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.
Чого не слід робити:
У спеку пити солодких газованих напоїв – вони спричиняють набряки, молока – посилює спрагу, вина – зневоднює організм. Зловживати їжею.
Допомога при укусах комах, кліщів, змій.
Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їхньому жаленні під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція.
Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини.
Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк.
Що слід робити при укусах комах:
– видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;
– промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;
– прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;
– дати випити міцного і солодкого чаю.
Кліщі.
Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, збирання ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил:
– одяг повинен надійно закривати тіло;
– штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики;
– куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук;
– комір і манжети можна змастити камфорною олією;
– вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом;
– можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти.
Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.
Що слід робити:
– кліщів, що присмокталися, треба видалити (для цього шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);
ранку потрібно змазати розчином йоду;
– вилучених кліщів спалити;
– якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки.
Що слід робити при укусах змій:
– слід створити всі умови для негайного введення сироватки;
– забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;
– звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків;
– не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення кровообігу в ураженій ділянці;
– не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;
– дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).
Надання допомоги при ураженні блискавкою.
Влітку часто гримлять грози і блискають блискавиці. Ураження блискавкою не дуже часте явище. Але від нього ніхто не застрахований.
Чого не слід робити:
– ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо). Найбільш небезпечні дерева – це дуб, тополя, ялина, сосна. Рідко блискавка б’є в березу і клен, майже ніколи – у чагарник;
– стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);
– лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;
– бігти, їхати на велосипеді, купатися;
– перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети, (вудки, парасольки);
– стояти біля відчиненого вікна.
Що робити:
– потерпілого слід роздягнути;
– облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;
– якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та якнайшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця.
Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.
Чого категорично не можна робити:
закопувати в землю, бо такий намір не просто марний, а й небезпечний (це відтягує не тільки застосування справді ефективних засобів допомоги – ви можете просто вморити потерпілого, якщо він наковтається землі).