Щорічно в четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. Вперше вшановувати пам’ять загиблих почали в 1998 році, згідно з указом тодішнього Президента України Л.Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Президента України В. Ющенка в травні 2007 року.
На початку ХХ століття Україна пережила три Голодомори: 1921-23, 1932-33 та 1946-47 років. Найбільш трагічнимм із них виявився голод 1932-33 років. Довгий час приховувалися смерті українців від штучного голоду. За різними оцінками від 4,5 до 10 млн українців померли під час жахливих подій 1932-33 років.
До цієї пам’ятної дати, з метою ознайомлення вихованцівв із подіями 1932-33 років в нашій історії, класним керівником 7 класу Подою Юлією Анатоліївною, вихователем Лисенок Оксаною Володимирівною та бібліотекарем Нісковських Оксаною Анатоліївною було оформлено тематичну виставку з інформаційно-довідковою літературою, яка висвітлює трагічні сторінки Голодомору в Україні та в режимі відеоконференції проведено годину пам’яті “Україна пам’ятає”.
З метою ознайомлення вихованців з трагічним минулим нашого народу; навчання дітей бережному ставленню до історії своєї країни, розкриття її, як “білих”, так і “чорних” сторінок; виховання здатності кожної людини на скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників вихователь Чучвага Ірина Олександрівна провела онлайн-захід, присвячений трагічним подіям Голодомору.
Вихователь Зінченко Алла Петрівна при проведенні онлайн-заходу прагнула до розширення знань вихованців про трагічні роки Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків для українського народу; сприяла вихованню у здобувачів освіти поваги до історичного минулого свого народу, до своїх земляків, які вистраждали і пережили страшні роки геноциду, непримиренного ставлення до насильства над людиною.
Вихователі Атрощенко Ірина Михайлівна, Джола Світлана Володимирівна ознайомили вихованців з трагічною історією нашого народу, сприяли формуванню щирого людського співчуття та відчуття причетності до трагічної долі рідного народу; громадської відповідальності за його майбутнє; розвитку інтересу до історії своєї країни; виховуванню почуття любові до людей.
