Сьогодні – День вишиванки.
Це не просто свято. Це день, коли ми вдягаємо не одяг, а наш код нації. Візерунок болю і надії. Шов за швом – як сторінки історії нашого народу: багатої, драматичної, нескореної.
У вишиванці – голос наших бабусь і дідусів. Її візерунок – це молитва матері за сина на фронті. Це оберіг для тих, хто тримає небо і землю. Це тиша села, яку розриває тривога. Це сила міста, які навіть під обстрілами продовжують жити, відбудовуватись, вчити, саджати, лікувати.
Сьогодні вишиванка – як броня. Як знак того, що ми пам’ятаємо, хто ми є. І що жоден ворог не зітре нашої ідентичності, мови, пісні, любові до рідної землі.
Одягаємо вишиванку – і тримаємо стрій.
З любов’ю до України. З вірою в Перемогу!
Переглянути відео можна за цим покликанням.
